висунути
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | висунути, висунуть |
| Минулий час |
|---|
| він висунув | ми, ви, вони висунули |
| Майбутнiй час |
|---|
| я висуну | ми висунем, висунемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | висунь | висуньте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | висунувший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | висунутий |
| Дієприслівник мин. часу | висунувши |
| Iнфінітив | висунутися, висунутись, *висунуться |
| Минулий час |
|---|
| він висунувся, *висунувсь | ми, ви, вони висунулись, висунулися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *висунусь, *висунуся | ми *висунемся, *висунемось, *висунемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | висунься | висуньтесь, висуньтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *висунувшийся |
| Дієприслівник мин. часу | висунувшись, висунувшися |