висувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | висувати, висувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я висуваю | ми висуваєм, висуваємо |
| Минулий час |
|---|
| він висував | ми, ви, вони висували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я висуватиму | ми висуватимем, висуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | висувай | висувайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | висуваючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | висувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | висуваний |
| Дієприслівник теп. часу | висуваючи |
| Дієприслівник мин. часу | висувавши |
| Iнфінітив | висуватися, висуватись, *висуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *висуваюсь, *висуваюся | ми *висуваємся, *висуваємось, *висуваємося |
| Минулий час |
|---|
| він висувався, *висувавсь | ми, ви, вони висувались, висувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я висуватимусь, висуватимуся | ми висуватимемся, висуватимемось, висуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | висувайся, *висувайсь | висувайтесь, висувайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *висувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | висуваючись |
| Дієприслівник мин. часу | висувавшись, висувавшися |