випалити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | випалити, випалить |
| Минулий час |
|---|
| він випалив | ми, ви, вони випалили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я випалю | ми випалим, випалимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | випали | випаліте, випаліть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | випаливший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | випалений |
| Дієприслівник мин. часу | випаливши |
| Iнфінітив | випалитися, випалитись, *випалиться |
| Минулий час |
|---|
| він випалився, *випаливсь | ми, ви, вони випалились, випалилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *випалюсь, *випалюся | ми *випалимось, *випалимося, *випалимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | випались, випалися | випалітесь, випаліться, *випалітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *випалившийся |
| Дієприслівник мин. часу | випалившись, випалившися |