вистрілювати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | вистрілювати, вистрілювать |
Теперiшнiй час |
---|
я вистрілюю | ми вистрілюєм, вистрілюємо |
Минулий час |
---|
він вистрілював | ми, ви, вони вистрілювали |
Майбутнiй час |
---|
я вистрілюватиму | ми вистрілюватимем, вистрілюватимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | вистрілюй | вистрілюйте |
Акт. дієприкметник теп. часу | вистрілюючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | вистрілювавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | вистрілюваний |
Дієприслівник теп. часу | вистрілюючи |
Дієприслівник мин. часу | вистрілювавши |
Iнфінітив | вистрілюватися, вистрілюватись, *вистрілюваться |
Теперiшнiй час |
---|
я *вистрілююсь, *вистрілююся | ми *вистрілюємся, *вистрілюємось, *вистрілюємося |
Минулий час |
---|
він вистрілювався, *вистрілювавсь | ми, ви, вони вистрілювались, вистрілювалися |
Майбутнiй час |
---|
я вистрілюватимусь, вистрілюватимуся | ми вистрілюватимемся, вистрілюватимемось, вистрілюватимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | вистрілюйся, *вистрілюйсь | вистрілюйтесь, вистрілюйтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *вистрілювавшийся |
Дієприслівник теп. часу | вистрілюючись |
Дієприслівник мин. часу | вистрілювавшись, вистрілювавшися |