сотати
дієслово, недоконане, перехідне
| Теперiшнiй час |
|---|
| я сотаю | ми сотаєм, сотаємо |
| Минулий час |
|---|
| він сотав | ми, ви, вони сотали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я сотатиму | ми сотатимем, сотатимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | сотай | сотайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | сотаючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | сотавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | сотаний |
| Дієприслівник теп. часу | сотаючи |
| Дієприслівник мин. часу | сотавши |
| Iнфінітив | сотатися, сотатись, *сотаться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *сотаюсь, *сотаюся | ми *сотаємся, *сотаємось, *сотаємося |
| Минулий час |
|---|
| він сотався, *сотавсь | ми, ви, вони сотались, соталися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я сотатимусь, сотатимуся | ми сотатимемся, сотатимемось, сотатимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | сотайся, *сотайсь | сотайтесь, сотайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *сотавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | сотаючись |
| Дієприслівник мин. часу | сотавшись, сотавшися |