без примеровНайдено в 1 словаре
Украинско-русский словарь- dicts.universal_uk_ru.description
- dicts.universal_uk_ru.description
колоти
см. кольнути
(только несоверш.: разделять на части) колоть; (на тонкие слои) щепать
(вызывать ощущение укола) колоть, кольнуть; (легче и время от времени несоверш.) покалывать
(только несоверш.: убивать) колоть; (о животных) бить, резать
Переводы пользователей
Пока нет переводов этого текста.
Будьте первым, кто переведёт его!
Формы слова
колоти
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | колоти, колоть |
| Теперiшнiй час | |
|---|---|
| я колю | ми колем, колемо |
| Минулий час | |
|---|---|
| він колов | ми, ви, вони кололи |
| Майбутнiй час | |
|---|---|
| я колотиму | ми колотимем, колотимемо |
| Одн. | Множ. | |
| Наказовий спосiб | коли | коліте, коліть |
| Акт. дієприкметник теп. часу | колючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | коловший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | колотий, колений |
| Дієприслівник теп. часу | колючи |
| Дієприслівник мин. часу | коловши |
| Iнфінітив | колотися, колотись, *колоться |
| Теперiшнiй час | |
|---|---|
| я *колюсь, *колюся | ми *колемось, *колемося, *колемся |
| Минулий час | |
|---|---|
| він коловся, *коловсь | ми, ви, вони кололись, кололися |
| Майбутнiй час | |
|---|---|
| я колотимусь, колотимуся | ми колотимемся, колотимемось, колотимемося |
| Одн. | Множ. | |
| Наказовий спосiб | колись, колися | колітесь, коліться, *колітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *коловшийся |
| Дієприслівник теп. часу | колючись |
| Дієприслівник мин. часу | коловшись, коловшися |
колотити
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | колотити, колотить |
| Теперiшнiй час | |
|---|---|
| я колочу | ми колотим, колотимо |
| Минулий час | |
|---|---|
| він колотив | ми, ви, вони колотили |
| Майбутнiй час | |
|---|---|
| я колотитиму | ми колотитимем, колотитимемо |
| Одн. | Множ. | |
| Наказовий спосiб | колоти | колотіте, колотіть |
| Акт. дієприкметник теп. часу | колотячий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | колотивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | колочений |
| Дієприслівник теп. часу | колотячи |
| Дієприслівник мин. часу | колотивши |
| Iнфінітив | колотитися, колотитись, *колотиться |
| Теперiшнiй час | |
|---|---|
| я *колочусь, *колочуся | ми *колотимось, *колотимося, *колотимся |
| Минулий час | |
|---|---|
| він колотився, *колотивсь | ми, ви, вони колотились, колотилися |
| Майбутнiй час | |
|---|---|
| я колотитимусь, колотитимуся | ми колотитимемся, колотитимемось, колотитимемося |
| Одн. | Множ. | |
| Наказовий спосiб | колотись, колотися | колотітесь, колотіться, *колотітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *колотившийся |
| Дієприслівник теп. часу | колотячись |
| Дієприслівник мин. часу | колотившись, колотившися |