виклепувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | виклепувати, виклепувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я виклепую | ми виклепуєм, виклепуємо |
| Минулий час |
|---|
| він виклепував | ми, ви, вони виклепували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я виклепуватиму | ми виклепуватимем, виклепуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | виклепуй | виклепуйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | виклепуючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | виклепувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | виклепуваний |
| Дієприслівник теп. часу | виклепуючи |
| Дієприслівник мин. часу | виклепувавши |
| Iнфінітив | виклепуватися, виклепуватись, *виклепуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *виклепуюсь, *виклепуюся | ми *виклепуємся, *виклепуємось, *виклепуємося |
| Минулий час |
|---|
| він виклепувався, *виклепувавсь | ми, ви, вони виклепувались, виклепувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я виклепуватимусь, виклепуватимуся | ми виклепуватимемся, виклепуватимемось, виклепуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | виклепуйся, *виклепуйсь | виклепуйтесь, виклепуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *виклепувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | виклепуючись |
| Дієприслівник мин. часу | виклепувавшись, виклепувавшися |