чорнити
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | чорнити, чорнить |
Теперiшнiй час |
---|
я чорню | ми чорним, чорнимо |
Минулий час |
---|
він чорнив | ми, ви, вони чорнили |
Майбутнiй час |
---|
я чорнитиму | ми чорнитимем, чорнитимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | чорни | чорніте, чорніть |
Акт. дієприкметник теп. часу | чорнячий |
Акт. дієприкметник мин. часу | чорнивший |
Пас. дієприкметник мин. часу | чорнений |
Дієприслівник теп. часу | чорнячи |
Дієприслівник мин. часу | чорнивши |
Iнфінітив | чорнитися, чорнитись, *чорниться |
Теперiшнiй час |
---|
я *чорнюсь, *чорнюся | ми *чорнимось, *чорнимося, *чорнимся |
Минулий час |
---|
він чорнився, *чорнивсь | ми, ви, вони чорнились, чорнилися |
Майбутнiй час |
---|
я чорнитимусь, чорнитимуся | ми чорнитимемся, чорнитимемось, чорнитимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | чорнись, чорнися | чорнітесь, чорніться, *чорнітеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *чорнившийся |
Дієприслівник теп. часу | чорнячись |
Дієприслівник мин. часу | чорнившись, чорнившися |