стримати
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | стримати, стримать |
| Минулий час |
|---|
| він стримав | ми, ви, вони стримали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я стримаю | ми стримаєм, стримаємо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | стримай | стримайте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | стримавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | стриманий |
| Дієприслівник мин. часу | стримавши |
| Iнфінітив | стриматися, стриматись, *стриматься |
| Минулий час |
|---|
| він стримався, *стримавсь | ми, ви, вони стримались, стрималися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *стримаюсь, *стримаюся | ми *стримаємся, *стримаємось, *стримаємося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | стримайся, *стримайсь | стримайтесь, стримайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *стримавшийся |
| Дієприслівник мин. часу | стримавшись, стримавшися |