освоювати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | освоювати, освоювать |
Теперiшнiй час |
---|
я освоюю | ми освоюєм, освоюємо |
Минулий час |
---|
він освоював | ми, ви, вони освоювали |
Майбутнiй час |
---|
я освоюватиму | ми освоюватимем, освоюватимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | освоюй | освоюйте |
Акт. дієприкметник теп. часу | освоюючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | освоювавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | освоюваний |
Дієприслівник теп. часу | освоюючи |
Дієприслівник мин. часу | освоювавши |
Iнфінітив | освоюватися, освоюватись, *освоюваться |
Теперiшнiй час |
---|
я *освоююсь, *освоююся | ми *освоюємся, *освоюємось, *освоюємося |
Минулий час |
---|
він освоювався, *освоювавсь | ми, ви, вони освоювались, освоювалися |
Майбутнiй час |
---|
я освоюватимусь, освоюватимуся | ми освоюватимемся, освоюватимемось, освоюватимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | освоюйся, *освоюйсь | освоюйтесь, освоюйтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *освоювавшийся |
Дієприслівник теп. часу | освоюючись |
Дієприслівник мин. часу | освоювавшись, освоювавшися |