навчити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | навчити, навчить |
| Минулий час |
|---|
| він навчив | ми, ви, вони навчили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я навчу | ми навчим, навчимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | навчи | навчіте, навчіть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | навчивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | навчений |
| Дієприслівник мин. часу | навчивши |
| Iнфінітив | навчитися, навчитись, *навчиться |
| Минулий час |
|---|
| він навчився, *навчивсь | ми, ви, вони навчились, навчилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *навчусь, *навчуся | ми *навчимось, *навчимося, *навчимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | навчись, навчися | навчітесь, навчіться, *навчітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *навчившийся |
| Дієприслівник мин. часу | навчившись, навчившися |