навчати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | навчати, навчать |
Теперiшнiй час |
---|
я навчаю | ми навчаєм, навчаємо |
Минулий час |
---|
він навчав | ми, ви, вони навчали |
Майбутнiй час |
---|
я навчатиму | ми навчатимем, навчатимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | навчай | навчайте |
Акт. дієприкметник теп. часу | навчаючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | навчавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | навчений |
Дієприслівник теп. часу | навчаючи |
Дієприслівник мин. часу | навчавши |
Iнфінітив | навчатися, навчатись, *навчаться |
Теперiшнiй час |
---|
я *навчаюсь, *навчаюся | ми *навчаємся, *навчаємось, *навчаємося |
Минулий час |
---|
він навчався, *навчавсь | ми, ви, вони навчались, навчалися |
Майбутнiй час |
---|
я навчатимусь, навчатимуся | ми навчатимемся, навчатимемось, навчатимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | навчайся, *навчайсь | навчайтесь, навчайтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *навчавшийся |
Дієприслівник теп. часу | навчаючись |
Дієприслівник мин. часу | навчавшись, навчавшися |