курити
дієслово, недоконане, перехідне
| Теперiшнiй час |
|---|
| я курю | ми курим, куримо |
| Минулий час |
|---|
| він курив | ми, ви, вони курили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я куритиму | ми куритимем, куритимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | кури | куріте, куріть |
| Акт. дієприкметник теп. часу | курячий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | куривший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | курений |
| Дієприслівник теп. часу | курячи |
| Дієприслівник мин. часу | куривши |
| Iнфінітив | куритися, куритись, *куриться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *курюсь, *курюся | ми *куримось, *куримося, *куримся |
| Минулий час |
|---|
| він курився, *куривсь | ми, ви, вони курились, курилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я куритимусь, куритимуся | ми куритимемся, куритимемось, куритимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | курись, курися | курітесь, куріться, *курітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *курившийся |
| Дієприслівник теп. часу | курячись |
| Дієприслівник мин. часу | курившись, курившися |