зарахувати
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | зарахувати, зарахувать |
| Минулий час |
|---|
| він зарахував | ми, ви, вони зарахували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я зарахую | ми зарахуєм, зарахуємо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | зарахуй | зарахуйте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | зарахувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | зарахований |
| Дієприслівник мин. часу | зарахувавши |
| Iнфінітив | зарахуватися, зарахуватись, *зарахуваться |
| Минулий час |
|---|
| він зарахувався, *зарахувавсь | ми, ви, вони зарахувались, зарахувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *зарахуюсь, *зарахуюся | ми *зарахуємся, *зарахуємось, *зарахуємося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | зарахуйся, *зарахуйсь | зарахуйтесь, зарахуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *зарахувавшийся |
| Дієприслівник мин. часу | зарахувавшись, зарахувавшися |