замітати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | замітати, замітать |
Теперiшнiй час |
---|
я замітаю | ми замітаєм, замітаємо |
Минулий час |
---|
він замітав | ми, ви, вони замітали |
Майбутнiй час |
---|
я замітатиму | ми замітатимем, замітатимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | замітай | замітайте |
Акт. дієприкметник теп. часу | замітаючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | замітавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | замітаний |
Дієприслівник теп. часу | замітаючи |
Дієприслівник мин. часу | замітавши |
Iнфінітив | замітатися, замітатись, *замітаться |
Теперiшнiй час |
---|
я *замітаюсь, *замітаюся | ми *замітаємся, *замітаємось, *замітаємося |
Минулий час |
---|
він замітався, *замітавсь | ми, ви, вони замітались, заміталися |
Майбутнiй час |
---|
я замітатимусь, замітатимуся | ми замітатимемся, замітатимемось, замітатимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | замітайся, *замітайсь | замітайтесь, замітайтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *замітавшийся |
Дієприслівник теп. часу | замітаючись |
Дієприслівник мин. часу | замітавшись, замітавшися |