довести
дієслово, доконане, перехідне
| Минулий час |
|---|
| він довів | ми, ви, вони довели |
| Майбутнiй час |
|---|
| я доведу | ми доведем, доведемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | доведи | доведіте, доведіть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | довівший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | доведений |
| Дієприслівник мин. часу | довівши |
| Iнфінітив | довестися, довестись |
| Минулий час |
|---|
| він довівся, *довівсь | ми, ви, вони довелись, довелися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *доведусь, *доведуся | ми *доведемся, *доведемось, *доведемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | доведись, доведися | доведітесь, доведіться, *доведітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *довівшийся |
| Дієприслівник мин. часу | довівшись, довівшися |