віддувати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | віддувати, віддувать |
Теперiшнiй час |
---|
я віддуваю | ми віддуваєм, віддуваємо |
Минулий час |
---|
він віддував | ми, ви, вони віддували |
Майбутнiй час |
---|
я віддуватиму | ми віддуватимем, віддуватимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | віддувай | віддувайте |
Акт. дієприкметник теп. часу | віддуваючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | віддувавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | віддуваний |
Дієприслівник теп. часу | віддуваючи |
Дієприслівник мин. часу | віддувавши |
Iнфінітив | віддуватися, віддуватись, *віддуваться |
Теперiшнiй час |
---|
я *віддуваюсь, *віддуваюся | ми *віддуваємся, *віддуваємось, *віддуваємося |
Минулий час |
---|
він віддувався, *віддувавсь | ми, ви, вони віддувались, віддувалися |
Майбутнiй час |
---|
я віддуватимусь, віддуватимуся | ми віддуватимемся, віддуватимемось, віддуватимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | віддувайся, *віддувайсь | віддувайтесь, віддувайтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *віддувавшийся |
Дієприслівник теп. часу | віддуваючись |
Дієприслівник мин. часу | віддувавшись, віддувавшися |