віддавити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | віддавити, віддавить |
| Минулий час |
|---|
| він віддавив | ми, ви, вони віддавили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я віддавлю | ми віддавим, віддавимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | віддави | віддавіте, віддавіть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | віддавивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | віддавлений |
| Дієприслівник мин. часу | віддавивши |
| Iнфінітив | віддавитися, віддавитись, *віддавиться |
| Минулий час |
|---|
| він віддавився, *віддавивсь | ми, ви, вони віддавились, віддавилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *віддавлюсь, *віддавлюся | ми *віддавимось, *віддавимося, *віддавимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | віддавись, віддавися | віддавітесь, віддавіться, *віддавітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *віддавившийся |
| Дієприслівник мин. часу | віддавившись, віддавившися |