витирати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | витирати, витирать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я витираю | ми витираєм, витираємо |
| Минулий час |
|---|
| він витирав | ми, ви, вони витирали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я витиратиму | ми витиратимем, витиратимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | витирай | витирайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | витираючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | витиравший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | витираний |
| Дієприслівник теп. часу | витираючи |
| Дієприслівник мин. часу | витиравши |
| Iнфінітив | витиратися, витиратись, *витираться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *витираюсь, *витираюся | ми *витираємся, *витираємось, *витираємося |
| Минулий час |
|---|
| він витирався, *витиравсь | ми, ви, вони витирались, витиралися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я витиратимусь, витиратимуся | ми витиратимемся, витиратимемось, витиратимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | витирайся, *витирайсь | витирайтесь, витирайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *витиравшийся |
| Дієприслівник теп. часу | витираючись |
| Дієприслівник мин. часу | витиравшись, витиравшися |