вибачити
дієслово, доконане, перехідне
Iнфінітив | вибачити, вибачить |
Минулий час |
---|
він вибачив | ми, ви, вони вибачили |
Майбутнiй час |
---|
я вибачу | ми вибачим, вибачимо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | вибач | вибачте |
Акт. дієприкметник мин. часу | вибачивший |
Пас. дієприкметник мин. часу | вибачений |
Дієприслівник мин. часу | вибачивши |
Iнфінітив | вибачитися, вибачитись, *вибачиться |
Минулий час |
---|
він вибачився, *вибачивсь | ми, ви, вони вибачились, вибачилися |
Майбутнiй час |
---|
я *вибачусь, *вибачуся | ми *вибачимось, *вибачимося, *вибачимся |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | вибачся | вибачтесь, вибачтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *вибачившийся |
Дієприслівник мин. часу | вибачившись, вибачившися |