ввалювати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | ввалювати, ввалювать |
Теперiшнiй час |
---|
я ввалюю | ми ввалюєм, ввалюємо |
Минулий час |
---|
він ввалював | ми, ви, вони ввалювали |
Майбутнiй час |
---|
я ввалюватиму | ми ввалюватимем, ввалюватимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | ввалюй | ввалюйте |
Акт. дієприкметник теп. часу | ввалюючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | ввалювавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | ввалюваний |
Дієприслівник теп. часу | ввалюючи |
Дієприслівник мин. часу | ввалювавши |
Iнфінітив | ввалюватися, ввалюватись, *ввалюваться |
Теперiшнiй час |
---|
я *ввалююсь, *ввалююся | ми *ввалюємся, *ввалюємось, *ввалюємося |
Минулий час |
---|
він ввалювався, *ввалювавсь | ми, ви, вони ввалювались, ввалювалися |
Майбутнiй час |
---|
я ввалюватимусь, ввалюватимуся | ми ввалюватимемся, ввалюватимемось, ввалюватимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | ввалюйся, *ввалюйсь | ввалюйтесь, ввалюйтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *ввалювавшийся |
Дієприслівник теп. часу | ввалюючись |
Дієприслівник мин. часу | ввалювавшись, ввалювавшися |