надити
дієслово, недоконане, перехідне
| Теперiшнiй час |
|---|
| я наджу | ми надим, надимо |
| Минулий час |
|---|
| він надив | ми, ви, вони надили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я надитиму | ми надитимем, надитимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | надь | надьте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | надячий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | надивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | наджений |
| Дієприслівник теп. часу | надячи |
| Дієприслівник мин. часу | надивши |
| Iнфінітив | надитися, надитись, *надиться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *наджусь, *наджуся | ми *надимось, *надимося, *надимся |
| Минулий час |
|---|
| він надився, *надивсь | ми, ви, вони надились, надилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я надитимусь, надитимуся | ми надитимемся, надитимемось, надитимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | надься | надьтесь, надьтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *надившийся |
| Дієприслівник теп. часу | надячись |
| Дієприслівник мин. часу | надившись, надившися |