мучити
дієслово, недоконане, перехідне
| Теперiшнiй час |
|---|
| я мучу | ми мучим, мучимо |
| Минулий час |
|---|
| він мучив | ми, ви, вони мучили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я мучитиму | ми мучитимем, мучитимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | муч | мучіть |
| Акт. дієприкметник теп. часу | мучачий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | мучивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | мучений |
| Дієприслівник теп. часу | мучачи |
| Дієприслівник мин. часу | мучивши |
| Iнфінітив | мучитися, мучитись, *мучиться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *мучусь, *мучуся | ми *мучимось, *мучимося, *мучимся |
| Минулий час |
|---|
| він мучився, *мучивсь | ми, ви, вони мучились, мучилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я мучитимусь, мучитимуся | ми мучитимемся, мучитимемось, мучитимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | мучся | мучітесь, мучіться, *мучітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *мучившийся |
| Дієприслівник теп. часу | мучачись |
| Дієприслівник мин. часу | мучившись, мучившися |