любити
дієслово, недоконане, перехідне
Теперiшнiй час |
---|
я люблю | ми любим, любимо |
Минулий час |
---|
він любив | ми, ви, вони любили |
Майбутнiй час |
---|
я любитиму | ми любитимем, любитимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | люби | любіте, любіть |
Акт. дієприкметник теп. часу | люблячий |
Акт. дієприкметник мин. часу | любивший |
Пас. дієприкметник мин. часу | люблений |
Дієприслівник теп. часу | люблячи |
Дієприслівник мин. часу | любивши |
Iнфінітив | любитися, любитись, *любиться |
Теперiшнiй час |
---|
я *люблюсь, *люблюся | ми *любимось, *любимося, *любимся |
Минулий час |
---|
він любився, *любивсь | ми, ви, вони любились, любилися |
Майбутнiй час |
---|
я любитимусь, любитимуся | ми любитимемся, любитимемось, любитимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | любись, любися | любітесь, любіться, *любітеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *любившийся |
Дієприслівник теп. часу | люблячись |
Дієприслівник мин. часу | любившись, любившися |