народити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | народити, народить |
| Минулий час |
|---|
| він народив | ми, ви, вони народили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я народжу | ми народим, народимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | народи | народіте, народіть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | народивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | народжений |
| Дієприслівник мин. часу | народивши |
| Iнфінітив | народитися, народитись, *народиться |
| Минулий час |
|---|
| він народився, *народивсь | ми, ви, вони народились, народилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *народжусь, *народжуся | ми *народимось, *народимося, *народимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | народись, народися | народітесь, народіться, *народітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *народившийся |
| Дієприслівник мин. часу | народившись, народившися |