народжувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | народжувати, народжувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я народжую | ми народжуєм, народжуємо |
| Минулий час |
|---|
| він народжував | ми, ви, вони народжували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я народжуватиму | ми народжуватимем, народжуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | народжуй | народжуйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | народжуючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | народжувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | народжуваний |
| Дієприслівник теп. часу | народжуючи |
| Дієприслівник мин. часу | народжувавши |
| Iнфінітив | народжуватися, народжуватись, *народжуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *народжуюсь, *народжуюся | ми *народжуємся, *народжуємось, *народжуємося |
| Минулий час |
|---|
| він народжувався, *народжувавсь | ми, ви, вони народжувались, народжувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я народжуватимусь, народжуватимуся | ми народжуватимемся, народжуватимемось, народжуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | народжуйся, *народжуйсь | народжуйтесь, народжуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *народжувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | народжуючись |
| Дієприслівник мин. часу | народжувавшись, народжувавшися |