пушити
дієслово, недоконане, перехідне
| Теперiшнiй час |
|---|
| я пушу | ми пушим, пушимо |
| Минулий час |
|---|
| він пушив | ми, ви, вони пушили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я пушитиму | ми пушитимем, пушитимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | пуши | пушіте, пушіть |
| Акт. дієприкметник теп. часу | пушачий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | пушивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | пушений |
| Дієприслівник теп. часу | пушачи |
| Дієприслівник мин. часу | пушивши |
| Iнфінітив | пушитися, пушитись, *пушиться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *пушусь, *пушуся | ми *пушимось, *пушимося, *пушимся |
| Минулий час |
|---|
| він пушився, *пушивсь | ми, ви, вони пушились, пушилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я пушитимусь, пушитимуся | ми пушитимемся, пушитимемось, пушитимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | пушись, пушися | пушітесь, пушіться, *пушітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *пушившийся |
| Дієприслівник теп. часу | пушачись |
| Дієприслівник мин. часу | пушившись, пушившися |