прибивати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | прибивати, прибивать |
Теперiшнiй час |
---|
я прибиваю | ми прибиваєм, прибиваємо |
Минулий час |
---|
він прибивав | ми, ви, вони прибивали |
Майбутнiй час |
---|
я прибиватиму | ми прибиватимем, прибиватимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | прибивай | прибивайте |
Акт. дієприкметник теп. часу | прибиваючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | прибивавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | прибиваний |
Дієприслівник теп. часу | прибиваючи |
Дієприслівник мин. часу | прибивавши |
Iнфінітив | прибиватися, прибиватись, *прибиваться |
Теперiшнiй час |
---|
я *прибиваюсь, *прибиваюся | ми *прибиваємся, *прибиваємось, *прибиваємося |
Минулий час |
---|
він прибивався, *прибивавсь | ми, ви, вони прибивались, прибивалися |
Майбутнiй час |
---|
я прибиватимусь, прибиватимуся | ми прибиватимемся, прибиватимемось, прибиватимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | прибивайся, *прибивайсь | прибивайтесь, прибивайтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *прибивавшийся |
Дієприслівник теп. часу | прибиваючись |
Дієприслівник мин. часу | прибивавшись, прибивавшися |