почути
дієслово, доконане, перехідне
| Минулий час |
|---|
| він почув | ми, ви, вони почули |
| Майбутнiй час |
|---|
| я почую | ми почуєм, почуємо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | почуй | почуйте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | почувший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | почутий |
| Дієприслівник мин. часу | почувши |
| Iнфінітив | почутися, почутись, *почуться |
| Минулий час |
|---|
| він почувся, *почувсь | ми, ви, вони почулись, почулися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *почуюсь, *почуюся | ми *почуємся, *почуємось, *почуємося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | почуйся, *почуйсь | почуйтесь, почуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *почувшийся |
| Дієприслівник мин. часу | почувшись, почувшися |