наректи
дієслово, доконане, перехідне
| Минулий час |
|---|
| він нарік | ми, ви, вони нарекли |
| Майбутнiй час |
|---|
| я наречу | ми наречем, наречемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | наречи | наречіте, наречіть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | нарікший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | наречений |
| Дієприслівник мин. часу | нарікши |
| Iнфінітив | наректися, наректись |
| Минулий час |
|---|
| він нарікся, *наріксь | ми, ви, вони нареклись, нареклися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *наречусь, *наречуся | ми *наречемся, *наречемось, *наречемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | наречись, наречися | наречітесь, наречіться, *наречітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *нарікшийся |
| Дієприслівник мин. часу | нарікшись, нарікшися |