нараховувати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | нараховувати, нараховувать |
Теперiшнiй час |
---|
я нараховую | ми нараховуєм, нараховуємо |
Минулий час |
---|
він нараховував | ми, ви, вони нараховували |
Майбутнiй час |
---|
я нараховуватиму | ми нараховуватимем, нараховуватимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | нараховуй | нараховуйте |
Акт. дієприкметник теп. часу | нараховуючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | нараховувавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | нараховуваний |
Дієприслівник теп. часу | нараховуючи |
Дієприслівник мин. часу | нараховувавши |
Iнфінітив | нараховуватися, нараховуватись, *нараховуваться |
Теперiшнiй час |
---|
я *нараховуюсь, *нараховуюся | ми *нараховуємся, *нараховуємось, *нараховуємося |
Минулий час |
---|
він нараховувався, *нараховувавсь | ми, ви, вони нараховувались, нараховувалися |
Майбутнiй час |
---|
я нараховуватимусь, нараховуватимуся | ми нараховуватимемся, нараховуватимемось, нараховуватимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | нараховуйся, *нараховуйсь | нараховуйтесь, нараховуйтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *нараховувавшийся |
Дієприслівник теп. часу | нараховуючись |
Дієприслівник мин. часу | нараховувавшись, нараховувавшися |