навчати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | навчати, навчать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я навчаю | ми навчаєм, навчаємо |
| Минулий час |
|---|
| він навчав | ми, ви, вони навчали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я навчатиму | ми навчатимем, навчатимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | навчай | навчайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | навчаючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | навчавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | навчений |
| Дієприслівник теп. часу | навчаючи |
| Дієприслівник мин. часу | навчавши |
| Iнфінітив | навчатися, навчатись, *навчаться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *навчаюсь, *навчаюся | ми *навчаємся, *навчаємось, *навчаємося |
| Минулий час |
|---|
| він навчався, *навчавсь | ми, ви, вони навчались, навчалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я навчатимусь, навчатимуся | ми навчатимемся, навчатимемось, навчатимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | навчайся, *навчайсь | навчайтесь, навчайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *навчавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | навчаючись |
| Дієприслівник мин. часу | навчавшись, навчавшися |