знати
дієслово, недоконане, перехідне
| Теперiшнiй час |
|---|
| я знаю | ми знаєм, знаємо |
| Минулий час |
|---|
| він знав | ми, ви, вони знали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я знатиму | ми знатимем, знатимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | знай | знайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | знаючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | знавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | знаний |
| Дієприслівник теп. часу | знаючи |
| Дієприслівник мин. часу | знавши |
| Iнфінітив | знатися, знатись, *знаться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *знаюсь, *знаюся | ми *знаємся, *знаємось, *знаємося |
| Минулий час |
|---|
| він знався, *знавсь | ми, ви, вони знались, зналися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я знатимусь, знатимуся | ми знатимемся, знатимемось, знатимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | знайся, *знайсь | знайтесь, знайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *знавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | знаючись |
| Дієприслівник мин. часу | знавшись, знавшися |