закатовувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | закатовувати, закатовувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я закатовую | ми закатовуєм, закатовуємо |
| Минулий час |
|---|
| він закатовував | ми, ви, вони закатовували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я закатовуватиму | ми закатовуватимем, закатовуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | закатовуй | закатовуйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | закатовуючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | закатовувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | закатовуваний |
| Дієприслівник теп. часу | закатовуючи |
| Дієприслівник мин. часу | закатовувавши |
| Iнфінітив | закатовуватися, закатовуватись, *закатовуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *закатовуюсь, *закатовуюся | ми *закатовуємся, *закатовуємось, *закатовуємося |
| Минулий час |
|---|
| він закатовувався, *закатовувавсь | ми, ви, вони закатовувались, закатовувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я закатовуватимусь, закатовуватимуся | ми закатовуватимемся, закатовуватимемось, закатовуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | закатовуйся, *закатовуйсь | закатовуйтесь, закатовуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *закатовувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | закатовуючись |
| Дієприслівник мин. часу | закатовувавшись, закатовувавшися |