відчиняти
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | відчиняти, відчинять |
Теперiшнiй час |
---|
я відчиняю | ми відчиняєм, відчиняємо |
Минулий час |
---|
він відчиняв | ми, ви, вони відчиняли |
Майбутнiй час |
---|
я відчинятиму | ми відчинятимем, відчинятимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | відчиняй | відчиняйте |
Акт. дієприкметник теп. часу | відчиняючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | відчинявший |
Пас. дієприкметник мин. часу | відчинений |
Дієприслівник теп. часу | відчиняючи |
Дієприслівник мин. часу | відчинявши |
Iнфінітив | відчинятися, відчинятись, *відчиняться |
Теперiшнiй час |
---|
я *відчиняюсь, *відчиняюся | ми *відчиняємся, *відчиняємось, *відчиняємося |
Минулий час |
---|
він відчинявся, *відчинявсь | ми, ви, вони відчинялись, відчинялися |
Майбутнiй час |
---|
я відчинятимусь, відчинятимуся | ми відчинятимемся, відчинятимемось, відчинятимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | відчиняйся, *відчиняйсь | відчиняйтесь, відчиняйтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *відчинявшийся |
Дієприслівник теп. часу | відчиняючись |
Дієприслівник мин. часу | відчинявшись, відчинявшися |