відмовити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | відмовити, відмовить |
| Минулий час |
|---|
| він відмовив | ми, ви, вони відмовили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я відмовлю | ми відмовим, відмовимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | відмов | відмовте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | відмовивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | відмовлений |
| Дієприслівник мин. часу | відмовивши |
| Iнфінітив | відмовитися, відмовитись, *відмовиться |
| Минулий час |
|---|
| він відмовився, *відмовивсь | ми, ви, вони відмовились, відмовилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *відмовлюсь, *відмовлюся | ми *відмовимось, *відмовимося, *відмовимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | відмовся | відмовтесь, відмовтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *відмовившийся |
| Дієприслівник мин. часу | відмовившись, відмовившися |