виявити
дієслово, доконане, перехідне
Iнфінітив | виявити, виявить |
Минулий час |
---|
він виявив | ми, ви, вони виявили |
Майбутнiй час |
---|
я виявлю | ми виявим, виявимо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | вияви | виявіте, виявіть |
Акт. дієприкметник мин. часу | виявивший |
Пас. дієприкметник мин. часу | виявлений |
Дієприслівник мин. часу | виявивши |
Iнфінітив | виявитися, виявитись, *виявиться |
Минулий час |
---|
він виявився, *виявивсь | ми, ви, вони виявились, виявилися |
Майбутнiй час |
---|
я *виявлюсь, *виявлюся | ми *виявимось, *виявимося, *виявимся |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | виявись, виявися | виявітесь, виявіться, *виявітеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *виявившийся |
Дієприслівник мин. часу | виявившись, виявившися |