вирішити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | вирішити, вирішить |
| Минулий час |
|---|
| він вирішив | ми, ви, вони вирішили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я вирішу | ми вирішим, вирішимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | виріши | вирішіте, вирішіть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | вирішивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | вирішений |
| Дієприслівник мин. часу | вирішивши |
| Iнфінітив | вирішитися, вирішитись, *вирішиться |
| Минулий час |
|---|
| він вирішився, *вирішивсь | ми, ви, вони вирішились, вирішилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *вирішусь, *вирішуся | ми *вирішимось, *вирішимося, *вирішимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | вирішись, вирішися | вирішітесь, вирішіться, *вирішітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *вирішившийся |
| Дієприслівник мин. часу | вирішившись, вирішившися |