виразити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | виразити, виразить |
| Минулий час |
|---|
| він виразив | ми, ви, вони виразили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я виражу | ми виразим, виразимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | вирази | виразіте, виразіть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | виразивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | виражений |
| Дієприслівник мин. часу | виразивши |
| Iнфінітив | виразитися, виразитись, *виразиться |
| Минулий час |
|---|
| він виразився, *виразивсь | ми, ви, вони виразились, виразилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *виражусь, *виражуся | ми *виразимось, *виразимося, *виразимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | виразись, виразися | виразітесь, виразіться, *виразітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *виразившийся |
| Дієприслівник мин. часу | виразившись, виразившися |