вибачити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | вибачити, вибачить |
| Минулий час |
|---|
| він вибачив | ми, ви, вони вибачили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я вибачу | ми вибачим, вибачимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | вибач | вибачте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | вибачивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | вибачений |
| Дієприслівник мин. часу | вибачивши |
| Iнфінітив | вибачитися, вибачитись, *вибачиться |
| Минулий час |
|---|
| він вибачився, *вибачивсь | ми, ви, вони вибачились, вибачилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *вибачусь, *вибачуся | ми *вибачимось, *вибачимося, *вибачимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | вибачся | вибачтесь, вибачтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *вибачившийся |
| Дієприслівник мин. часу | вибачившись, вибачившися |