ввалити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | ввалити, ввалить |
| Минулий час |
|---|
| він ввалив | ми, ви, вони ввалили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я ввалю | ми ввалим, ввалимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | ввали | вваліте, вваліть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | вваливший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | ввалений |
| Дієприслівник мин. часу | вваливши |
| Iнфінітив | ввалитися, ввалитись, *ввалиться |
| Минулий час |
|---|
| він ввалився, *вваливсь | ми, ви, вони ввалились, ввалилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *ввалюсь, *ввалюся | ми *ввалимось, *ввалимося, *ввалимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | ввались, ввалися | ввалітесь, вваліться, *ввалітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *ввалившийся |
| Дієприслівник мин. часу | ввалившись, ввалившися |