брикати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | брикати, брикать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я брикаю | ми брикаєм, брикаємо |
| Минулий час |
|---|
| він брикав | ми, ви, вони брикали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я брикатиму | ми брикатимем, брикатимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | брикай | брикайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | брикаючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | брикавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | бриканий |
| Дієприслівник теп. часу | брикаючи |
| Дієприслівник мин. часу | брикавши |
| Iнфінітив | брикатися, брикатись, *брикаться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *брикаюсь, *брикаюся | ми *брикаємся, *брикаємось, *брикаємося |
| Минулий час |
|---|
| він брикався, *брикавсь | ми, ви, вони брикались, брикалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я брикатимусь, брикатимуся | ми брикатимемся, брикатимемось, брикатимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | брикайся, *брикайсь | брикайтесь, брикайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *брикавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | брикаючись |
| Дієприслівник мин. часу | брикавшись, брикавшися |