любити
дієслово, недоконане, перехідне
| Теперiшнiй час |
|---|
| я люблю | ми любим, любимо |
| Минулий час |
|---|
| він любив | ми, ви, вони любили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я любитиму | ми любитимем, любитимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | люби | любіте, любіть |
| Акт. дієприкметник теп. часу | люблячий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | любивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | люблений |
| Дієприслівник теп. часу | люблячи |
| Дієприслівник мин. часу | любивши |
| Iнфінітив | любитися, любитись, *любиться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *люблюсь, *люблюся | ми *любимось, *любимося, *любимся |
| Минулий час |
|---|
| він любився, *любивсь | ми, ви, вони любились, любилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я любитимусь, любитимуся | ми любитимемся, любитимемось, любитимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | любись, любися | любітесь, любіться, *любітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *любившийся |
| Дієприслівник теп. часу | люблячись |
| Дієприслівник мин. часу | любившись, любившися |