заявляти
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | заявляти, заявлять |
Теперiшнiй час |
---|
я заявляю | ми заявляєм, заявляємо |
Минулий час |
---|
він заявляв | ми, ви, вони заявляли |
Майбутнiй час |
---|
я заявлятиму | ми заявлятимем, заявлятимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | заявляй | заявляйте |
Акт. дієприкметник теп. часу | заявляючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | заявлявший |
Пас. дієприкметник мин. часу | заявлений |
Дієприслівник теп. часу | заявляючи |
Дієприслівник мин. часу | заявлявши |
Iнфінітив | заявлятися, заявлятись, *заявляться |
Теперiшнiй час |
---|
я *заявляюсь, *заявляюся | ми *заявляємся, *заявляємось, *заявляємося |
Минулий час |
---|
він заявлявся, *заявлявсь | ми, ви, вони заявлялись, заявлялися |
Майбутнiй час |
---|
я заявлятимусь, заявлятимуся | ми заявлятимемся, заявлятимемось, заявлятимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | заявляйся, *заявляйсь | заявляйтесь, заявляйтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *заявлявшийся |
Дієприслівник теп. часу | заявляючись |
Дієприслівник мин. часу | заявлявшись, заявлявшися |