уперти
дієслово, доконане, перехідне
| Минулий час |
|---|
| він упер | ми, ви, вони уперли |
| Майбутнiй час |
|---|
| я упру | ми упрем, упремо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | упри | упріте, упріть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | уперлий |
| Пас. дієприкметник мин. часу | упертий |
| Дієприслівник мин. часу | уперши |
| Iнфінітив | упертися, упертись |
| Минулий час |
|---|
| він уперся, *уперсь | ми, ви, вони уперлись, уперлися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *упрусь, *упруся | ми *упремся, *упремось, *упремося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | упрись, уприся | упрітесь, упріться, *упрітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *упершийся |
| Дієприслівник мин. часу | упершись, упершися |