народити
дієслово, доконане, перехідне
Iнфінітив | народити, народить |
Минулий час |
---|
він народив | ми, ви, вони народили |
Майбутнiй час |
---|
я народжу | ми народим, народимо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | народи | народіте, народіть |
Акт. дієприкметник мин. часу | народивший |
Пас. дієприкметник мин. часу | народжений |
Дієприслівник мин. часу | народивши |
Iнфінітив | народитися, народитись, *народиться |
Минулий час |
---|
він народився, *народивсь | ми, ви, вони народились, народилися |
Майбутнiй час |
---|
я *народжусь, *народжуся | ми *народимось, *народимося, *народимся |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | народись, народися | народітесь, народіться, *народітеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *народившийся |
Дієприслівник мин. часу | народившись, народившися |