завіяти
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | завіяти, завіять |
| Минулий час |
|---|
| він завіяв | ми, ви, вони завіяли |
| Майбутнiй час |
|---|
| я завію | ми завієм, завіємо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | завій | завійте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | завіявший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | завіяний |
| Дієприслівник мин. часу | завіявши |
| Iнфінітив | завіятися, завіятись, *завіяться |
| Минулий час |
|---|
| він завіявся, *завіявсь | ми, ви, вони завіялись, завіялися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *завіюсь, *завіюся | ми *завіємся, *завіємось, *завіємося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | завійся, *завійсь | завійтесь, завійтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *завіявшийся |
| Дієприслівник мин. часу | завіявшись, завіявшися |