чек

-а, ч., фін.
1. Документ із розпорядженням вкладника банкові видати або перерахувати пред'явникові певну суму з поточного рахунку.
2. Талон у касу із зазначеною сумою, яку слід заплатити, а також талон з каси зі свідченням, що товар оплачено.
-а, ч.
Ділянка, яку заливають водою (перев. для вирощування рису).
:

Add to my dictionary

чек1/4

Документ із розпорядженням вкладника банкові видати або перерахувати пред'явникові певну суму з поточного рахунку.Examples

Банківський чек — чек, який використовується для здійснення комерційних платежів, гол. чином нетоварного характеру.
Грошовий чек — чек, оплату якого здійснюють шляхом виплати грошей пред'явникові чека.
Дорожній чек — платіжний документ, що його зазвичай використовують як засіб міжнародних розрахунків.
Іменний чек — чек, виписаний на ім'я певної особи.
Пред'явницький чек — чек на отримання готівки з банку, виписаний на ім'я пред'явника.
Товарний чек — документ, що його продавець виписує на засвідчення купівлі покупцем товару.
Фіктивний чек — чек, виписаний на неінкасовану суму.

User translations

No translations for this text yet.
Be the first to translate it!

Word forms

чека

іменник, неістота, жін.р.

	Одн.	Множ.
Називний	чека	чеки
Родовий	чеки	чек
Давальний	чеці	чекам
Знахідний	чеку	чеки
Орудний	чекою	чеками
Місцевий	чеці	чеках
Кличний	чеко	чеки

чек

іменник, неістота, чол.р.

	Одн.	Множ.
Називний	чек	чеки
Родовий	чека	чеків
Давальний	чекові, чеку	чекам
Знахідний	чек	чеки
Орудний	чеком	чеками
Місцевий	чекові, чеку	чеках
Кличний	чеку	чеки