The Comprehensive Dictionary of the Ukrainian Language

• dicts.explanatory_uk_uk.description

стряпчий

-чого, ч., іст.

1. У Російській державі з 17 ст. – назва, а згодом чин деяких службових осіб, які виконували різноманітні господарські обов'язки при царському дворі.

2. У 18 – першій половині 19 ст. – урядовець при губернських прокурорах, який здійснював судовий нагляд у повітах Росії.

3. У дореволюційній Росії з 19 ст. – особа, допущена до адвокатської практики в комерційних судах.