without examplesFound in 1 dictionary
The Comprehensive Dictionary of the Ukrainian Language- dicts.explanatory_uk_uk.description
- dicts.explanatory_uk_uk.description
розбійник
-а, ч.
Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом. || перен., розм. Той, хто чинить насильство, утиски, здирство і т. ін. щодо кого-небудь. || Уживається як лайливе слово.
розм. Той, хто любить бешкетувати, пустувати (про дітей).
Add to my dictionary
Not foundUser translations
No translations for this text yet.
Be the first to translate it!
Word forms
розбійник
іменник, істота, чол.р.
| Одн. | Множ. | |
| Називний | розбійник | розбійники |
| Родовий | розбійника | розбійників |
| Давальний | розбійникові, розбійнику | розбійникам |
| Знахідний | розбійника | розбійників |
| Орудний | розбійником | розбійниками |
| Місцевий | розбійникові, розбійнику | розбійниках |
| Кличний | розбійнику | розбійники |